“Хто крайній?”, – питає чоловік 60-ти років.
“За мною будете”, – відповіла сивочола жінка з внучкою 6-ти років.
“Ще не прийшли? Чи не будуть сьогодні роздавати?”
“Будуть. Вже чоловіки пішли допомагати донести”.

У дворі біля будинку по вулиці Григоренка 36А людно. До 30 чоловік. Тут чекають на роздачу обідів від проєкту “Їжа життя. Київ”. Пенсіонери. Переселенці. Люди з вадами. Молоді і похилого віку. З дітьми і внуками.

Через 15 хвилин, коли вийшли на роздачу волонтери, людей стало в два рази більше і усі чемно вибудувалися у довгу чергу. Першими гарячі обіди отримали люди, які допомагали кухарям донести їжу і розставити столи. Якісь люди приходять сюди більше трьох місяців, а дехто вперше. Більшість зі своїми судочками для теплого обіду (каша, салат, соус) і пакетом для булочок і печива.

“Яка пшоняна каша на вигляд смачна сьогодні…”
“У вас такі свіжі булочки. Покладіть скільки не шкода. Я ще безхатченкам занесу”.
“А можна ще печива, бо у нас вдома бійня за печиво постійно. Як ви таке добре печете?..”
“Мені 10 порцій будь ласка. Я всіх сусідів і знайомих годую, заношу ваші обіди”.

Роздача проходить на одному диханні. Люди дякують, бажають здоров’я і щоб Бог оберігав волонтерів, які віддано служать проєкту “Їжа життя. Київ”. Хтось встигає пожалітися на життя, на війну. Комусь немає що їсти, а комусь де жити. Війна стала справжнім випробуванням для людей. Але вони вірять, що волонтери “Їжа життя. Київ” прийдуть і їм буде, що сьогодні/завтра їсти.

“Сьогодні спілкувався під час роздавання з людьми в черзі. Виявилося, багато біженців з Харкова, Маріуполя та інших міст. Багато з них живуть практично на вулиці… Їхні історії настільки “гіркі”, що не можливо не просльозитися… Серце здригається від їхніх щирих подяк за гарячі обіди, які готує душевна команда “Їжі життя. Київ”, – ділиться своїми переживаннями волонтер Сергій.

Загалом, у Києві 6 точок роздачі в різних куточках міста. А ще волонтери розвозять їжу додому. Здебільшого пенсіонерам або інвалідам, які не можуть фізично прийти на точку роздачі. Тому близько 50 порцій щодня волонтери доставляють адресно по всьому місту. От зовсім недавно під свою опіку “Їжа життя. Київ” взяла 80-річну бабусю Матрону, що живе на Подолі. Вона залишилася одна і їй нікому допомогти. До того ж жінка абсолютно сліпа, тож майже не виходить з дому. Тепер їй щодня приносять порцію гарячого обіду, за яку вона дуже вдячна.

Кажуть, людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини. Так, ми залежимо один від одного. Щодня і будь-де. Однак, ми можемо або допомагати своєму ближньому, або шкодити йому, або взагалі не звертати уваги на нього. Проєкт «Їжа життя. Київ» обирає перший варіант і намагається щодня допомагати людям хоча б у базовій потребі – нагодувати їжею.

Волонтери не можуть залишатися осторонь чужої біди і регулярно простягають людям руку допомоги. І ця рука тримає порцію гарячого обіду, яка рятує не одне життя. Адже добре відомо, що допомагаючи іншим, ми допомагаємо самим собі.

Вікторія Котенок